Зарубежная классика — Борис Поломошнов

Нотатка, що пропонується Вашій увазі — по суті — це запрошення. До ознайомлення. З дуже цікавою роботою Еріха Фромма: «Мистецтво любові, чи дослідження природи кохання». Коли ви будете читати цю книгу, Ви у чомусь будете погоджуватися з її автором, у чомусь — ні. Проте, в будь-якому випадку Ви не пошкодуєте за часом, згаяним на її прочитання. І — в розумінні отриманого від її прочитання задоволення, і — в плані отриманої від неї користі. Для Вашого життя. «Мистецтво любові…» можна коментувати,...

Пропонована Вашій увазі стаття присвячена одній з найбільш гнаних робіт в історії філософії XX століття — «Кінець ідеології». Автор — Деніел Белл. На момент її написання — щойно став доктором філософії. Головне звинувачення на адресу і самої роботи, і її автора — «безідейність», нібито нав’язувана Д. Беллом всій філософії і всім філософам. Насправді ж мова тут йде про необхідну трансформацію, якої має зазнати ідеологія з тим, щоб перетворитися в ідеософію, тобто, в дослівному перекладі з мови...

Ця нотатка — про, мабуть, найскандальнішу працю епатажного філософа Герберта Маркузе: «Одновимірна людина». Майже зразу після її опублікування на автора налетів оскаженілий шквал критики. Звинувачення були найрізноманітнішими: від закидів щодо його мізантропії і до — викриття його ж «прихованої зневаги до людей». Маркузе охрестили й циніком, і нігілістом, і екстремістом, і «лівоопортуністичним ревізіоністом». У наш час, через півстоліття після того, як вийшла у світ «Одновимірна людина» Маркузе,...

Наведена тут міні-стаття присвячена розумінню феномена часу одним зі «стовпів» філософії XX століття — Мартіном Гайдеґґером, викладеного ним у роботі «Sein und Zeit» — «Буття і Час» і його ж доповіді «Zeit und Sein» — «Час і буття», прочитаної ним 31.01.1962 в актовій залі Фрайбурзького університету. Відразу ж обмовимося: ми навмисно відсторонюємося і від членства Гайдеґґера в NSDAP (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei), і від його ректорства у Фрайбурзькому університеті саме за часів...

Продовжуючи досліджувати філософську спадщину Деніела Белла, неможливо обійти увагою його працю «Майбутнє постіндустріальне суспільство: Досвід соціального прогнозування». У ній Белл вже постає перед нами не як запеклий обвинувач ідеологій, Ідеології як такої, а як автор, який ретельно зважує кожне своє слово, повністю усвідомлює, кому він протиставляє те, що він пише. Наше завдання тут було досить скромним: просто донести до Вашого відома виявлене Беллом — як сказане, так і не-сказане ним.

Ця стаття присвячена — не в останню чергу — «порятунку репутації» Еріха Фромма від можливих звинувачень через плагіат: адже слово-зворот «втеча від свободи» вперше було залучене до публіцистичного обігу не Фроммом, а Джентіле/Муссоліні. Причому — на вісім років до Фромма. Паралельно ми з Вами — за Вашим, звісно ж, бажанням — візьмемо найбезпосереднішу участь у з’ясуванні всіх обставин, котрі є і котрі стосуються парадоксального, але такого, що таки існує, причому — масовому явищу в Світі Людей:...

Шопенгауер, окрім численних заслуг перед Філософією, заклав філософський фундамент нової науки, котру 1907-го року Іван Блох назвав сексологією. Зробив це Шопенгауер легко й невимушено — просто долучив розділ «Метафізика статевого кохання» до своєї головної праці — «Світ як воля та уявлення». У цій вельми цікавій книжці ви відшукаєте й хрестоматійний текст Шопенгауера і, як завжди, доступні й захоплюючі коментарі й пояснення Бориса Поломошного — популярного провідника філософськими хащами для...

Познайомтеся: Станіслав Лец. Прохання не плутати зі Станіславом Лемом. Теж — поляком. Теж — філософом. Але — по-іншому. Другий з них писав глибоко і багато. Перший — теж глибоко, але — коротко. Другого любили і досі люблять ставити. Кінорежисери. Першого любили і люблять цитувати. Президенти. Країн. І — генеральні секретарі. ООН. Втім, не будемо Вам заважати. Отримувати задоволення. Або ж — засмучуватися. Від того, з чим Вам доведеться зустрітися в афоризмах Станіслава Єжи Леца.