Лючія Свєтлая

«Захар Беркут» Івана Франка – це історична повість, в якій описуються події 1241 р., коли жителі українських Карпат боролися проти монголо-татарської навали. Автор зображує вояків мужніми і безстрашними: Захар Беркут, який стоїть на чолі громади села Тухля, його син Максим ризикують життям, а дочка боярина Мирослава покидає зрадливого батька, аби стати на шлях правди. На тлі історичних подій також вимальовується романтична лінія – кохання Максима і Мирослави, яких доля врешті привела до шлюбу....

«Басурмен» Степана Васильченка – гумористичне оповідання з легкою ноткою іронії. Описуючи прості життєві ситуації, автор проявляє себе як тонкий психолог. Мати докоряє синові, що той, басурмен, не молиться, сама ж при молитві страшенно чортихається, коли раптом підгорає їжа у горщику. Малий Василько вдає із себе дорослого, однак картина реального дорослого життя, коли ти мусиш бути відповідальним і піклуватися про інших, лякає його. У творах Степана Васильченка поруч із гумором присутні...

«Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище : високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня …» «В бур'янах» – твір Степана Васильченка, в якому розповідається про дитинство Тараса. Відомі факти й документальні дані письменник доповнює щирим громадським почуттям,...

Максим Рильський – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, академік АН УРСР. У сім років написав перший вірш, а 1910 р. вийшла дебютна збірка «На білих островах». У радянську добу Рильський написав 35 книжок поезій, найкращі серед яких – «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем,...

Поезії «Блакить мою душу обвіяла», «Гаї шумлять», «Не бував ти у наших краях» – у них подано картини мальовничої природи рідного краю, ліричні пейзажі доповнені мотивом любові до України. Ці вірші є обов’язковою частиною шкільної програми. Перу автора належать збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Плуг», «Вітер з України», «З минулого – в майбутнє», «Читаю, думаю, нотую», поеми «Похорон друга», «Скорбна мати» тощо. Павло Тичина – талановитий український поет, який працював у...

«Ой на горі та женці жнуть» та «Стоїть явір над водою» – тексти відомих українських пісень, які входять до скарбниці народної творчості. Традиційні мотиви – любов до України, відвага і сила – є в них центральними.

Стрілецькі пісні – це вокалізована мужність і відвага українських борців за волю. Заради рідного народу завзяті «хлопці, мов соколи» ідуть до бою. Для стрілецьких пісень характерні мелодійність і легкий ритм.

Байки Леоніда Глібова в цілому та розміщені у цій добірці – «Цуцик», «Щука», «Вовк та Ягня», «Мальований Стовп», «Муха і Бджола», «Жаба й Віл», «Зозуля й Півень» – зокрема, сповнені афористичності й глибокої мудрості. «На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться», «Рука, як кажуть, руку миє», «І Щуку кинули – у річку» – мораль у кожній байці звучить проникливо, а головні герої є уособленням розуму чи нерозважливості, кмітливості чи наївності, а традиційні вічні теми – соціальна...

Загадки Глібова – поетичні твори, навіть якщо йдеться про звичайні побутові речі – сокиру, пампушки, піч, хату, віз. Багатою є образна палітра Глібова – творця загадки-казки. У загадках Глібова народно-поетичні традиції злилися з фантазією автора. До багатьох образів-характеристик можна знайти аналоги у фольклорі, наприклад, таких, як «Золота тарілка», «чорна баба», але цілком оригінальним є «кавун» – повний місяць». Добре знаючи психологічні особливості дитини, письменник, очевидно, думав так:...

«Заспів», «Україна в старовину», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум'яка», «Похід на Царгород» та «Наші предки – слов’яни» – вірші, в яких Олександр Олесь зобразив історію давньої України часів князівства. Це був період співжиття людей і богів, коли Дажбог освітлював землю, а Стрибог вільно літав степами. Міфічні істоти населяли густі ліси і не ховалися, а люди згуртовувалися у роди і племена. Вже тоді Україна мужньо боролася з ворогами, відстоюючи свою свободу.

Поезія «Задивляюсь у твої зіниці» Василя Симоненка – це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

Більшість творів, написаних Франком для дітей, становлять казки. Письменник часто використовував у них сюжети, взяті з народної творчості різних країн світу. Франка особливо цікавила в казках їх моральна спрямованість, ідейний зміст, співзвучність з тими проблемами й справами, якими жило тоді суспільство. Використані Франком сюжети набирали глибоко актуального значення, відзначалися яскравим національним колоритом, набували виразної виховної спрямованості. Франко надавав казковому жанру...

Збірка казок Івана Франка під назвою "Коли ще звірі говорили” перший раз вийшла ще у 1899 р., друге видання з'явилось у 1903 році. До цієї збірки Франко додає передмову, в якій писав: „Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро… Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи.” У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю,...

Календарно-обрядові пісні – це вікові традиції народної творчості, у яких відображається співоча душа українців. Русалки, святий Миколай, Купало – персонажі з улюблених свят дитинства. Мелодійність, ритмічність, проста лексика, багатство порівнянь – усе це гармонійно поєднано у календарно-обрядових піснях.