«Беспардонный» патриотизм (без илл.)

В 157 том БВЛ вошли повести и рассказы известного украинского писателя М. Коцюбинского: «На камне», «В грешный мир», «Смех», «Он идет», «Неизвестный», «Что записано в книгу жизни», «Тени забитых предков» и др., а также стихотворения, поэмы («Старая сказка», «Вила-посестра», «Изольда Белорукая») и драмы Леси Украинки («В катакомбах», «Лесная песня», «Каменный хозяин», «Оргия»). Вступительная статья, составление и примечания Александра Дейча. Иллюстрации: И. Ижакевича, Н. Лопуховой, В. Чабаника,...

До видання включено вибрані вірші, поеми та драматичні твори видатної літераторки, без яких палітра української літератури втратила б свої найяскравіші барви.

До видання включено вибрані вірші, поеми та драматичні твори видатної літераторки.

«Любов до рідного завжди має конкретні форми. У сучасній Україні, у вирі драматичних подій, розумієш це особливо чітко. За короткими вигуками гасел і формулами патріотичних слів стоять цілі світи, і один із них – світ рідної національної літератури. Видатні твори українських письменників минулого, зібрані тут під спільною обкладинкою, – це не просто набір текстів, що їх вивчення передбачає шкільна програма, а ще й добра можливість зануритись у світ української людини різних часів і усвідомити,...

«Лариса Петрівна Косач (Квітка), відома читачам як Леся Українка, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Мати Лесі Українки – Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, українська письменниця (псевдонім – Олена Пчілка). З дитинства Леся кохалася в народних піснях і казках, у чотири роки вже читала, у п’ять – грала на фортепіано і пробувала творити власну музику. За сприяння матері у 1884 році у львівському журналі «Зоря» з’явилася перша Лесина публікація – вірш «Конвалія». У березні 1893...

«Одним із перших, хто збагнув світову велич творчого генія Лесі Українки, був Михайло Грушевський. У вступному слові до матеріалів, опублікованих у «Літературно-науковому віснику» за 1913 р. і присвячених пам’яті письменниці, він писав: „…Вже перші 10–15 літ поставили її в перші ряди сучасної поезії. Одначе тільки в останнє п’ятиліття починається сей величезний, нестримний поступ її, якийсь титанічний хід по велетенських уступах, не рушених ніякою людською ногою, де кождий крок, кождий твір...